Остаточні результати дослідження AGO-OVAR 2.29 (ENGOT-ov34 ) були опубліковані в грудні 2025 року.

Це велике міжнародне дослідження III фази вивчало, чи може додаткове введення імунотерапевтичного препарату атезолізумабу разом з бевацизумабом і хіміотерапією не на основі платини подовжити виживання пацієнтів з рецидивуючим раком яєчників.
Ця форма раку рецидивує, навіть якщо хіміотерапія на основі платини вже була проведена, і вважається особливо важкою для лікування.

Усього в дослідженні було рандомізовано 574 пацієнти, які отримували або стандартне лікування (хіміотерапія + бевацизумаб + плацебо), або додатково атезолізумаб.

Що показало дослідження?

➡️ При додаванні атезолізумабу не було виявлено чітких переваг у виживанні:

• Медіана загальної виживаності (ЗВ) становила близько 14,2 місяця при застосуванні атезолізумабу і 13,0 місяця в контрольній групі – ця різниця не була статистично значущою, тобто недостатньо чіткою, щоб говорити про достовірну перевагу.

• Медіана виживаності без прогресування (PFS) – тобто час, протягом якого пухлина не росте знову – була практично однаковою при застосуванні атезолізумабу порівняно з 6,7 місяцями в контрольній групі і також без статистично доведеної переваги.

Це означає, що імунотерапія атезолізумабом не призвела до чіткого покращення контролю захворювання або подовження життя в цьому дослідженні, коли його призначали на додаток до бевацизумабу та хіміотерапії.

А як щодо побічних ефектів?

Тяжкі побічні ефекти (ступінь ≥ 3) виникали дещо частіше у пацієнтів, які отримували атезолізумаб (72% проти 69%), але в цілому профіль безпеки був порівнянним з тим, що вже відомий для окремих препаратів.

Чи спостерігалася різниця залежно від статусу PD-L1?

У дослідженні також з’ясовували, чи пацієнти з PD-L1-позитивними пухлинами (можлива ознака кращої відповіді на імунотерапію) отримують більше користі від атезолізумабу. Цього не сталося – результати були схожими незалежно від того, чи була пухлина PD-L1-позитивною, чи PD-L1-негативною.

Важливий внесок у дослідження
Навіть якщо ці конкретні результати є негативними, такі великі дослідження важливі для того, щоб зрозуміти , які саме методи лікування дійсно допомагають в яких ситуаціях – і де нам все ще потрібні нові підходи.

Стандарти залишаються незмінними
Для пацієнтів з платинорезистентним рецидивом рекомендованими на сьогодні залишаються загальноприйняті варіанти лікування, такі як хіміотерапія з бевацизумабом або іншими ефективними комбінаціями. Імунотерапія, така як атезолізумаб, наразі не є більш ефективною, ніж стандартне лікування в цій ситуації.

Джерело: Публікація від ASCO (стаття англійською мовою)